ґрати
ҐРА́ТИ, ґрат, мн.
Переплетення металевих (зрідка дерев'яних) прутів, штаб і т. ін., що використовується для загорожі.
Він тільки один був такий, що міг здійняти з вікон ґрати, розвалити мури (М. Коцюбинський);
Борис сторожко підійшов до голубника, смикнув мотузку, і всі голуби опинилися за ґратами (О. Копиленко);
* У порівн. На світ дивився [Сашко], мов крізь ґрати (М. Рильський).
△ Кристалі́чна ґра́тка (реші́тка) <�Кристалі́чні ґра́ти> див. ґра́тка.
◇ (1) За [тюре́мними] ґра́тами, зі сл. сидіти, бути, тримати і т. ін. – у в'язниці, в тюрмі.
Я і мої товариші сиділи спокійно і смирно за тюремними ґратами (І. Франко);
Хто вони такі, оці всі стражі порядку, що тримають за ґратами дітей і спокійно дивляться в очі своїм дітям? (А. Дімаров);
Велику частину свого життя патріотам довелося провести за ґратами (з газ.);
(2) За [тюре́мні] ґра́ти, зі сл. посадити, кинути, зачинити і т. ін. – у в'язницю, у тюрму.
Хоч за пісні садовлять теж за ґрати. Але, звичайно, можна їх співати, Принаймні ті, що складені без слів... (В. Самійленко);
Тебе зачинили за ґрати, а твоє слово ходить по світу (М. Коцюбинський);
– Пишіть: підсудний визнав, що займався контрреволюційною агітацією .. І спровадили діда за ґрати (А. Дімаров);
Тебе [слово], бунтарське, кидали за ґрати (П. Дорошко);
Кинули старого за тюремні ґрати (із журн.).
Словник української мови (СУМ-20)