Словник української мови у 20 томах

ґрунтувальний

ҐРУНТУВА́ЛЬНИЙ, а, е.

Признач. для ґрунтування поверхні чого-небудь.

Ґрунтувальні суміші призначаються для оздоблювальних робіт під час будівництва і ремонту споруд різноманітного призначення (з наук. літ.);

Флейцюють ґрунтувальний шар щіткою (із журн.);

Ґрунтувальна емульсія.

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. ґрунтувальний — ґрунтува́льний прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. ґрунтувальний — -а, -е. Який призначений, використовується для ґрунтування.  Великий тлумачний словник сучасної мови