армата —
АРМА́ТА, и, ж., заст. 1. Гармата. – На стругах стояли фальконети чи яка інша армата? – Фальконети, – відказав Міюський (Ю. Мушкетик); – Після Кодака підемо до Черкас! – твердо сказав Павлюк.
Словник української мови у 20 томах
армата —
Арма́та, -ти ж. 1) = гармата. Закр. 2) Артиллерія. Рятуйте, браття! Військова армата і золото, що ми напліндрували, по пристаня́х у турка-супостата, з гетьманськими клейнодами пропали. К. Бай. 91.
Словник української мови Грінченка