маковиця —
-і, ж., зах. 1》 Верхівка церковної бані. 2》 Вершина гори.
Великий тлумачний словник сучасної мови
маковиця —
Главка, розповсюджена в архітектурі Московії та Російської імперії, що мала менші поперечні розміри порівняно з висотою, чим відрізнялася від цибулястої бані.
Архітектура і монументальне мистецтво
маковиця —
Маковиця, -ці ж. Вершина купола церкви, вершина горы. Гол.
Словник української мови Грінченка