плюгавство —
плюга́вство іменник середнього роду зневажл.
Орфографічний словник української мови
плюгавство —
див. ГИДОТА.
Словник синонімів Караванського
плюгавство —
-а, с., зневажл. Те саме, що гидота 1).
Великий тлумачний словник сучасної мови
плюгавство —
ПЛЮГА́ВСТВО, а, с., зневажл. Те саме, що гидо́та 1. [Прочанин:] Коли ти справді отаке плюгавство вчинив, то краще вже тобі мовчати (Леся Українка).
Словник української мови у 20 томах
плюгавство —
ПІ́ДЛІСТЬ (поведінка, вчинок негідної людини), ПІДЛО́ТА, ГИДО́ТА, МЕРЗО́ТА, МЕРЗЕННІСТЬ, МЕРЗЕНСТВО рідше, НЕГІ́ДНИЦТВО розм., ПЛЮГА́ВСТВО зневажл. — Життя.. завжди вимагає свого, але не можна виправдувати цим кожну підлість (М.
Словник синонімів української мови
плюгавство —
ПЛЮГА́ВСТВО, а, с., зневажл. Те саме, що гидо́та 1. [Прочанин:] Коли ти справді отаке плюгавство вчинив, то краще вже тобі мовчати (Л. Укр., III, 1952, 142).
Словник української мови в 11 томах
плюгавство —
Плюгавство, -ва с. 1) Гадость, мерзость, нечистота. 2) соб. отъ плюгавець. І жидів, того плюгавства, мов на ярмарку в Ромні. Котл. Од. 490.
Словник української мови Грінченка