присно —
Присно: При́сно: — завжди, вічно (церковносл.) [52] — завжди, вічно [51]
Словник з творів Івана Франка
присно —
Повсякчас, завжди
Словник чужослів Павло Штепа
присно —
ПРИ́СНО, присл., заст., уроч. Вічно, завжди. А найперше дай [Боже], щоб згинув Інквізитор наш великий, Та щоб більше не було їх Нині, присно і вовіки! (В. Самійленко).
Словник української мови у 20 томах
присно —
їж прісняки, заки будуть кислякі. Їж паляницю, заки буде кислий хліб. Тим то прісно, що не кисло. Не бувби прісний хліб, коли б викис.
Приповідки або українсько-народня філософія