Смирна —
Сми́рна іменник жіночого роду кол. назва м. Ізмір
Орфографічний словник української мови
смирна —
-и, ж. Ароматична смола, яку використовують для обкурювання, приготування запашних масел тощо.
Великий тлумачний словник сучасної мови
смирна —
СМИ́РНА, и, ж. Ароматична смола, яку використовують для обкурювання, приготування запашних мас і т. ін. Дід знай правився коло свого улика, то окурював його смирною, то навощував вощанкою (Панас Мирний); Пахне смирною.
Словник української мови у 20 томах
смирна —
СМИ́РНА, и, ж. Ароматична смола, яку використовують для обкурювання, приготування запашних мас і т. ін. Дід знай правився коло свого улика, то окурював його смирною, то навощував вощанкою (Мирний, І, 1954, 192); Тоскно співав хор, чаділо безліч свічок...
Словник української мови в 11 томах
смирна —
Смирна, -ни ж. 1) Смирна. Дали йому вина з смирною. Єв. Мр. XV. 23. 2) раст. а) Nasturtium sylvestre. ЗЮЗО. I. 175. б) Galium Mollngo L. ЗЮЗО. І. 175.
Словник української мови Грінченка