чресла —
ЧРЕ́СЛА, чресел, мн. (одн. чре́сло, а, с.), заст. Стегна. А подорожанин бачить, що зацікавив хлопця, і ще більше розжалоблює: – Ну от, юначе, закінчив школу. Опояшуть чресла твої мечем і пошлють кров людську проливати (Ю. Мокрієв); * Образно.
Словник української мови у 20 томах
чресла —
-сел, мн., ц.-с. Стегна.
Великий тлумачний словник сучасної мови