іже —
І́ЖЕ, займ. означ., невідм., заст. Який (яка, яке, які). Худобу ганять в празник гріх. Блажен чоловік, іже скоти милує (І. Карпенко-Карий); Звичайно, блажен, іже й скоти милує, але “Причинки” були трошки важніші за цього цінного скота (В.
Словник української мови у 20 томах