автомобіль —
автомобі́ль іменник чоловічого роду
Орфографічний словник української мови
автомобіль —
Автомобі́ль. Автомобіль. Перегони самоїздів (автомобілів) з Пекіна до Парижа! Хоч як се дивно виглядає — та дійсно розпочали ся вони ще 10. червня c.р. [...] Мости, на ріках попсовані, під тягарем автомобілів тріщали і погинали ся.
Українська літературна мова на Буковині
автомобіль —
Авто, автомашина, машина, г. самохід, ок. самотяг, ж. самопер.
Словник синонімів Караванського
автомобіль —
-я, ч. Самохідна машина з двигуном внутрішнього згоряння для перевезення пасажирів і вантажів безрейковими дорогами.
Великий тлумачний словник сучасної мови
автомобіль —
АВТОМОБІ́ЛЬ, я, ч. Самохідна машина з двигуном внутрішнього згоряння для перевезення пасажирів і вантажів по безрейкових дорогах. Пробіг автомобіль, і синя хмарка диму За ним розвіялась (М.
Словник української мови у 20 томах
автомобіль —
автомобі́ль (від авто... і лат. mobilis – рухомий) самохідна машина з тепловим (переважно внутрішнього згоряння) або електричним двигуном, якою перевозять по безрейкових дорогах пасажирів, вантажі або спеціальне устаткування.
Словник іншомовних слів Мельничука
автомобіль —
Механічний транспортний засіб на 3, 4 чи більше колесах, призначений для перевезення людей (легковий а., автобус), вантажів (вантажівка) або спеціального обладнання (спеціальний а., напр., пожежний, для вивозу сміття);...
Універсальний словник-енциклопедія
автомобіль —
АВТОМОБІ́ЛЬ, АВТОМАШИ́НА, МАШИ́НА розм., АВТО́ розм., ЧОРТОПХА́ЙКА розм., жарт.; МОТО́Р розм. (перев. легковий). До театру під'їжджали автомобілем (Ірина Вільде); Незабаром підійшла автомашина з цеглою (М.
Словник синонімів української мови
автомобіль —
Автомобі́ль, -бі́ля, -леві; -бі́лі, -лів
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
автомобіль —
АВТОМОБІ́ЛЬ, я, ч. Самохідна машина з двигуном внутрішнього згоряння для перевезення пасажирів і вантажів по безрейкових дорогах. Пробіг автомобіль, і синя хмарка диму За ним розвіялась (Рильський, І, 1946, 155)...
Словник української мови в 11 томах