адресант

адреса́нт

[адре^исант]

-нта, м. (на) -нтов'і/ -н'т'і, мн. -нти^е, -н'т'іў

Значення в інших словниках

1. адресант — адресант – адресат Яка різниця в їхніх значеннях? Адресант – той, хто надсилає листа, телеграму, бандероль; відправник. “Здивований, він починає читати адресу.  «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
2. адресант — адреса́нт іменник чоловічого роду, істота відправник  Орфографічний словник української мови
3. адресант — Висилач  Словник чужослів Павло Штепа
4. адресант — -а, ч. Той, хто адресує, посилає кому-небудь лист, телеграму, вантаж і т. ін.; відправник.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. адресант — АДРЕСА́НТ, а, ч. 1. Той, хто адресує, надсилає кому-небудь листа, телеграму і т. ін.; відправник. Здивований, він [Іван] починає читати адресу. Якась нісенітниця: прізвище адресата – Франко, прізвище адресанта – так само Франко (П. Колесник). 2. лінгв.  Словник української мови у 20 томах
6. адресант — адреса́нт (нім. Adressant, від франц. adresser – направляти, посилати) той, хто посилає кому-небудь лист, телеграму, посилку тощо.  Словник іншомовних слів Мельничука
7. адресант — ВІДПРА́ВНИК (той, хто посилає листа, телеграму і т. ін.), АДРЕСА́НТ. Прочитавши на конверті ім'я і прізвище відправника — Андрія Семенця, Марина не відразу й згадала, хто це такий (Л. Дмитерко); Здивований, він починає читати адресу.  Словник синонімів української мови
8. адресант — Адреса́нт, -та; -са́нти, -тів (хто аресує, посилає листи)  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
9. адресант — АДРЕСА́НТ, а, ч. Той, хто адресує, посилає кому-небудь лист, телеграму і т. ін.; відправник.  Словник української мови в 11 томах
10. адресант — рос. адресант (від. нім. Adressant, від фр. adreesser-направляти, посилати) — той, хто посилає, здійснює поштові чи інші відправлення листів, телеграм, речей, коштів, інформації.  Eкономічна енциклопедія