Орфоепічний словник української мови

айсберг

а́йсберг

[айсбеирг]

-га, м. (на) -рз'і /-гу, мн. -гие, -г'іў

Орфоепічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. айсберг — а́йсберг іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
  2. айсберг — Горокрига  Словник чужослів Павло Штепа
  3. айсберг — -а, ч. Пливуча льодова гора, що відкололася від материкового льодовика або льодового бар'єра.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. айсберг — А́ЙСБЕРГ, а, ч. Льодова гора, велика брила льоду, що відкололася від прибережного льодовика і плаває чи сидить на мілині в океані, морі або прильодовиковому озері. – А ще ж величезні айсберги Антарктиди – уявляєш, які то запаси прісної води! (О.  Словник української мови у 20 томах
  5. айсберг — а́йсберг (англ. iceberg, букв. – льодова гора) велика плаваюча брила льоду, що відкололася від льодовика і сповзла в океан, море або озеро.  Словник іншомовних слів Мельничука
  6. айсберг — вел. крижина, вiдiрвана вiд материкового льоду чи стiкаючого у море льодовика, вiльно плаває морем або океаном; зiткнення з а. було причиною затоплення 1912 пасажирського судна Титанiк.  Універсальний словник-енциклопедія
  7. айсберг — А́ЙСБЕРГ, а, ч. Пливуча льодова гора, що відкололася від материкового льодовика або льодового бар’єра. Льодові гори, або айсберги, ..являють собою уламки криги льодовиків, що спускаються з прибережних гір у море (Курс заг. геол., 1947, 134).  Словник української мови в 11 томах