аркуш — Орфоепічний словник української мови

Значення в інших словниках

аркуш — аркуш – лист Аркуш – шматок паперу, картону тощо. Цей іменник позначає одиницю вимірювання обсягу книжки. Бувають авторський аркуш, друкований аркуш, обліково-видавничий аркуш. «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
аркуш — а́ркуш іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
аркуш — АРКУШ – ЛИСТ Аркуш, -а. Шматок, пласт якогось тонкого й плоского матеріалу певної форми й розміру – переважно паперу, картону, рідше фанери, заліза тощо. Літературне слововживання
аркуш — г. картка; (друкований) ТЕХ. 16 сторінок. Словник синонімів Караванського
аркуш — -а, ч. 1》 Шматок якого-небудь тонкого і плоского матеріалу (паперу, фанери, картону і т. ін.) певної форми і розміру. 2》 спец. Одиниця вимірювання обсягу книги. Великий тлумачний словник сучасної мови
аркуш — А́РКУШ, а, ч. 1. Лист паперу. Та й куплю Паперу аркуш. І зроблю Маленьку книжечку (Т. Шевченко); Перед Густавом лежав цілий аркуш, покритий цифрами (І. Франко); Каргат вийняв з кишені аркуш паперу, обережно розгорнув і поклав на стіл (Ю. Шовкопляс). Словник української мови у 20 томах
аркуш — А́РКУШ (шматок паперу певної форми і розміру), ЛИСТО́К, ЛИСТ рідше, КА́РТКА заст., КА́РТА заст. Та й куплю Паперу аркуш. І зроблю маленьку книжечку (Т. Шевченко); Дівчина.. поралася в паперах і поклала перед Данилом листок цупкого паперу (М. Словник синонімів української мови
аркуш — А́ркуш, -ша, -шеві, -шем; а́ркуші, -шів, -шам Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
аркуш — А́РКУШ, а, ч. 1. Шматок якого-небудь тонкого і плоского матеріалу (паперу, фанери, картону і т. ін.) певної форми і розміру. Та й куплю Паперу аркуш. І зроблю Маленьку книжечку (Шевч., II, 1953, 45); Перед Густавом лежав цілий аркуш, покритий цифрами (Фр. Словник української мови в 11 томах