багатий —
-а, -е. 1》 Який має багатство, володіє великими матеріальними цінностями; заможний; прот. бідний. 2》 на що, чим. Який має багато, в достатку чого-небудь. Багатий вечір — вечір напередодні Різдва, коли виставляють на стіл багато різних страв.
Великий тлумачний словник сучасної мови
багатий —
БАГА́ТИЙ, а, е. 1. Який має багатство, заможний; протилежне бідний. І сниться їй той син Іван І уродливий, і багатий, Уже засватаний, жонатий (Т. Шевченко); // у знач. ім. бага́тий, того, ч. Те саме, що бага́ч.
Словник української мови у 20 томах
багатий —
Багатий до бідного літом, а бідний до багатого зимою. В літі багатому треба робітника, а зимою бідному треба хліба на відробок. Багатий робить, як хоче, а бідний, як може. Характеристичне порівнання людей, нерівних майном.
Приповідки або українсько-народня філософія
багатий —
БАГА́ТИЙ (який володіє великими матеріальними цінностями), МАЄ́ТНИЙ рідше, ІМУ́ЩИЙ книжн., заст., МО́ЖНИЙ заст., СИ́ТИЙ перев. мн., зневажл.; ГРОШОВИ́ТИЙ (який має значні грошові нагромадження). — Може, й з нами не схоче знатись (князь), бо дуже багатий.
Словник синонімів української мови
багатий —
Бага́тий, -та, -те на що (а не чим). Бага́тий на ла́ти та на дрібні́ сльо́зи (Шевч.)
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
багатий —
БАГА́ТИЙ, а, е. 1. Який має багатство, володіє великими матеріальними цінностями; заможний; протилежне бідний. І сниться їй той син Іван І уродливий і багатий. Уже засватаний, жонатий (Шевч., II, 1953, 287); // у знач. ім. бага́тий, того...
Словник української мови в 11 томах
багатий —
Багатий, -а, -е 1) Богатый, обладающій богатствомъ. Багатому чорт діти колише, а вбогий і няньки не знайде. Ном. № 1420. Дурень багатий, так і слово його в-лад! Ном. № 1428. Тяжко-важко нам убогим багатих любити. Мет. 64.
Словник української мови Грінченка