-ача, ор. -ачем, м. (на) -ачев'і/-ачу, мн. -ач'і, -ач'іў
Орфоепічний словник української мови
Значення в інших словниках
викладач —
виклада́ч іменник чоловічого роду, істота
Орфографічний словник української мови
викладач —
Педагог, учитель, інструктор, г. професор; викладовець.
Словник синонімів Караванського
викладач —
-а, ч. Той, хто читає лекції, веде уроки в навчальних закладах.
Великий тлумачний словник сучасної мови
викладач —
ВИКЛАДА́Ч, а́, ч. Той, хто читає лекції, веде уроки, заняття (перев. у середніх спеціальних або вищих навчальних закладах). Згадав Іван учорашній день, останній іспит, поздоровлення товаришів і декого з викладачів (В.
Словник української мови у 20 томах
викладач —
УЧИ́ТЕЛЬ (ВЧИ́ТЕЛЬ) (особа, що навчає в школі, училищі, приватно і т. ін.), ПЕДАГО́Г, ВИКЛАДА́Ч, НАВЧИ́ТЕЛЬ заст., ПРОФЕ́СОР зах., МЕТР книжн., заст.; РЕПЕТИ́ТОР (той, хто проводить додаткові заняття з ким-небудь). В село до них приїхав новий учитель (М.
Словник синонімів української мови
викладач —
ВИКЛАДА́Ч, а́, ч. Той, хто читає лекції, веде уроки в учбових закладах. Згадав Іван учорашній день, останній іспит, поздоровлення товаришів і декого з викладачів (Гжицький, Чорне озеро, 1961, 21)...
Словник української мови в 11 томах