воєнний —
воє́нний прикметник
Орфографічний словник української мови
воєнний —
-а, -е. Стос. до війни, пов'язаний з нею. Воєнний стан — правовий режим в країні або в окремих її частинах, що його встановлює вищий орган влади за певних обставин (напр. на час війни).
Великий тлумачний словник сучасної мови
воєнний —
ВОЄ́ННИЙ, а, е. Стос. до війни, пов'язаний з нею. Козятин. Це з тих українських станцій, станцій-стрілок, що на них воєнна фортуна не раз переводила на різні колії поїзд історії (Б. Антоненко-Давидович); 9 травня посеред села на майдані зібрали мітинг.
Словник української мови у 20 томах
воєнний —
гарма́тне м’я́со. Той, ті, кого посилають на несправедливу, загарбницьку війну, на очевидну загибель. А раб безмовний — не людина, Гарматне м’ясо тільки він… І жруть його гармата й міна (М.
Фразеологічний словник української мови
воєнний —
БОЙОВИ́Й (пов'язаний з виконанням воєнних дій, веденням бою); ВОЄ́ННИЙ (стосовний до ведення війни); БРА́ННИЙ заст., поет., уроч., РА́ТНИЙ заст., поет., уроч.
Словник синонімів української мови
воєнний —
Воє́нний, -на, -не
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
воєнний —
ВОЄ́ННИЙ, а, е. Стос. до війни, пов’язаний з нею. Організатори агресивної війни змушені були припинити воєнні операції проти Єгипту (Рад. Укр., 18.XI 1956, 4); Ніколи ми не забудемо..
Словник української мови в 11 томах