всиновити

всинови́ти

[ўси^еновити^е]

= усиновити

-но^уўл'у, -виш, -ви^емо, -ви^ете, -оўл'ат'; нак. -ви, -но^ув'іт'

Значення в інших словниках

1. всиновити — всинови́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. всиновити — ВСИНОВИ́ТИ див. усиновля́ти.  Словник української мови у 20 томах