відскочити

відско́чити

[в'ід_зскочи^ети^е]

-чу, -чи^еш; нак. -оч, -очте^и

Значення в інших словниках

1. відскочити — відско́чити дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. відскочити — див. відскакувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. відскочити — ВІДСКО́ЧИТИ див. відска́кувати.  Словник української мови у 20 томах
4. відскочити — оди́н від о́дного недале́ко відбі́гли (відско́чили, відбі́г і т. ін.), ірон. Невелика різниця між ким-небудь у чомусь; схожі чимсь, однакові. Вони один від одного недалеко відбігли.  Фразеологічний словник української мови
5. відскочити — ВІДСКА́КУВАТИ (ударяючись об що-небудь, падати в протилежному напрямі, вбік; відриваючись, різко падати), ВІДЛІТА́ТИ. — Док.: відско́чити, відлеті́ти. Крем'яхи стукались об стінки ступки, відскакували, розколювалися (О.  Словник синонімів української мови
6. відскочити — ВІДСКО́ЧИТИ див. відска́кувати.  Словник української мови в 11 томах
7. відскочити — Відскочити см. відскакувати.  Словник української мови Грінченка