в'язати —
в'яжу, в'яжеш, недок., перех. 1》 у що, чим і без додатка. З'єднувати, скріплювати що-небудь, обвиваючи мотузкою і т. ін.; зв'язувати. || з ким – чим і без додатка, перен. Єднати, сполучати. || Прив'язувати до чого-небудь. || у що і без додатка.
Великий тлумачний словник сучасної мови
в'язати —
В'ЯЗА́ТИ, в'яжу́, в'я́жеш, недок. 1. що у що, чим і без дод. З'єднувати, скріплювати що-небудь, обвиваючи мотузкою, стрічкою і т. ін.; зв'язувати. Вона .. назбирає і ягоди, і листя, та в'яже у пучечки (Марко Вовчок); А вона в'язала росяні снопи.
Словник української мови у 20 томах
в'язати —
ЗВ'Я́ЗУВАТИ (з'єднувати, скріплювати що-небудь за допомогою мотузка, ланцюга і т. ін.), В'ЯЗА́ТИ, ВИВ'Я́ЗУВАТИ (старанно); СКРУ́ЧУВАТИ, УШНУРО́ВУВАТИ (ВШНУРО́ВУВАТИ) (туго); ПРИВ'Я́ЗУВАТИ, ПІДВ'Я́ЗУВАТИ, ПРИПИНА́ТИ (щось до чогось). — Док.
Словник синонімів української мови
в'язати —
В'язати, -жу, -жеш гл. 1) Вязать, связывать. Як кажуть, то й батька в'яжуть. Ном. № 1081. Буду жати і в'язати, доленьки шукати. Мет. 276. 2) Привязывать. Приїхав до долина, в'яже коня до ялини. Мет. 91.
Словник української мови Грінченка