географія

геогра́фія

[ге^иограф'ійа]

-йі, ор. -йе^ійу

Значення в інших словниках

1. географія — геогра́фія іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. географія — -ї, ж. 1》 Ряд зв'язаних між собою наук, що вивчають поверхню землі, природні умови, населення, економічні ресурси. Економічна географія — частина географії, що вивчає розміщення виробництва...  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. географія — ГЕОГРА́ФІЯ, ї, ж. 1. Ряд пов'язаних між собою наук, що вивчають поверхню Землі, природні умови, населення, економічні ресурси. Про тропік Козерога вони знали тільки з географії (М.  Словник української мови у 20 томах
4. географія — геогра́фія (грец. γεωγραφία, від γη – земля і γράφω – описую) система наук, що вивчають природні й виробничі територіальні комплекси та їхні компоненти.  Словник іншомовних слів Мельничука
5. географія — Наука, що вивчає географічну оболонку Землі (епігеосферу), її просторову природну і соціально-економічну різноманітність, а також зв'язки між природним середовищем і діяльністю людини; сучасне розуміння г. заміщене поняттям географічні науки.  Універсальний словник-енциклопедія
6. географія — Геогра́фія, -фії, -фією (гр.)  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. географія — ГЕОГРА́ФІЯ, ї, ж. 1. Ряд зв’язаних між собою наук, що вивчають поверхню землі, природні умови, населення, економічні ресурси. Німа карта всесвіту, з якої вчиться географії Юрин старший брат, спливає раптом перед очі (Смолич, II, 1958, 45).  Словник української мови в 11 томах
8. географія — рос. география система наук, що вивчають природні й виробничі територіальні комплекси та їхні компоненти. Розрізняють природничі науки (фізична географія, кліматологія, гідрологія, географія ґрунтів та ін.) та суспільні географічні науки (економічна...  Eкономічна енциклопедія