давноминулий —
давномину́лий прикметник
Орфографічний словник української мови
давноминулий —
-а, -е. Який давно минув, пройшов і т. ін. || у знач. ім. давноминуле, -лого, с. Давні часи; давнина. Давноминулий час грам. — дієслівна форма минулого часу, яка виражає дію, що передувала іншій минулій дії.
Великий тлумачний словник сучасної мови
давноминулий —
див. колишній; стародавній
Словник синонімів Вусика
давноминулий —
ДАВНИНА́ (давноминулі часи), СТАРОВИНА́, ДАВНОМИНУ́ЛЕ, ДА́ВНЄ, СТАРОЖИ́ТНІСТЬ, ДА́ВНІСТЬ, СТАРОДЕ́ННЯ поет., ДІДІ́ВЩИНА заст., СТАРОСВІ́ТЩИНА заст.; СИВИНА́ поет., СИВИЗНА́ поет. (перев. із сл.
Словник синонімів української мови
давноминулий —
Давномину́лий, -ла, -ле
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
давноминулий —
ДАВНОМИНУ́ЛИЙ, а, е. Який давно минув, пройшов і т. ін. А між людей все нові, все палкіші зустрічі бойових друзів, скрізь спогади про давноминулі дні (Кучер, Дорога..
Словник української мови в 11 томах
давноминулий —
Давноминулий, -а, -е Давнопрошедшій.
Словник української мови Грінченка