дерев'яний —
дерев'я́ний прикметник
Орфографічний словник української мови
дерев'яний —
З дерева; (- обличчя) нерухомий, неживий, невиразний, тупий; (подібний до дерева, наприклад твердістю) дерев'янистий.
Словник синонімів Караванського
дерев'яний —
-а, -е. 1》 Прикм. до дерево 2). || Зробл. з дерева. || Виконаний по дереву. Дерев'яні духові інструменти — назва групи інструментів симфонічного оркестру, до якої входять: флейти, гобої, кларнети та фаготи. 2》 перен. Позбавлений ознак життя; нерухомий, неживий. || Позбавлений емоцій; невиразний.
Великий тлумачний словник сучасної мови
дерев'яний —
дерев'я́ний: ◊ струга́ти дерев'яні мечі́ → стругати
Лексикон львівський: поважно і на жарт
дерев'яний —
Ого, ч. Рубль. У мене ще вдома валяються дерев'яні, якщо тебе цікавить російська валюта.
Словник сучасного українського сленгу
дерев'яний —
(-а, -е) жрм; жарт.-ірон., зневажл. Про радянські рублі (карбованці). <...> щедрі співгромадяни сипали туди дріб'язок, хоча інколи спускався й легкокрилий голуб у вигляді дерев'яного карбованця або троячки (А. Мухарський, Попса для еліти) // мн.
Словник жарґонної лексики української мови
дерев'яний —
НЕВИРА́ЗНИЙ (про очі, обличчя, голос і т. ін. — який не відображає внутрішніх якостей, переживань людини), БЕЗВИРА́ЗНИЙ, БЕЗБА́РВНИЙ, ДЕРЕВ'Я́НИЙ (про вираз обличчя, посмішку, голос — невиразний, позбавлений емоцій); РИ́Б'ЯЧИЙ (про очі...
Словник синонімів української мови
дерев'яний —
Дерев'яний, -а, -е 1) Деревянный. К. ЧР. 81. Дерев'яна стіна. Ком. II. 52. 2) Безчувственный. Ой п'яна я, дерев'яна я. Чуб. V. 1135.
Словник української мови Грінченка