десяток —
деся́ток іменник чоловічого роду
Орфографічний словник української мови
десяток —
-тка, ч. 1》 Одиниця рахунку однакових або однотипних предметів, явищ і т. ін., що дорівнює десяти; десять. 2》 тільки мн. Назва передостанньої цифри багатозначного числа. 3》 тільки мн. Велика кількість кого-, чого-небудь.
Великий тлумачний словник сучасної мови
десяток —
не з дурно́го деся́тка. Розумний, кмітливий. — Ви, Іполіте Савичу, не відвертайтеся, я не з дурного десятка. В керівництво не обирався, але добре бачу, як не по-хазяйськи розтринькуємо народну копійку (В. Логвиненко).
Фразеологічний словник української мови
десяток —
ДЕ́СЯТЬ (кількість із 10 одиниць), ДЕ́СЯТЕРО збірн., ДЕСЯ́ТКА розм.; ДЕСЯ́ТОК (також одиниця рахунку). — Я вже великий, мені аж десять літ (М. Коцюбинський); — Вони з'явилися на дорозі, піший загін солдатів, невеликий, чоловік із десятеро (Л.
Словник синонімів української мови
десяток —
ДЕСЯ́ТОК, тка, ч. 1. Одиниця рахунку однакових або однотипних предметів, явищ і т. ін., що дорівнює десяти; десять. Кінні дружини і полки.. складалися з окремих одиниць — десятків, сотень (Хижняк...
Словник української мови в 11 томах
десяток —
Десяток, -тку м. 1) Десятокъ, десять штукъ. Скільки б їх у неї не було, чи десятком Бог благословив, чи тілько одним-одно, для неї рівні. Кв. І. 155. 2) Десять человѣкъ, состоящихъ подъ надзоромъ одного выборного десятника, десятокъ.
Словник української мови Грінченка