доведений

дове́дений

[доведе^ини^ей]

м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і

Значення в інших словниках

1. доведений — дове́дений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. доведений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до доводити 1-4), 6). || доведено, безос. присудк. сл.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. доведений — не дово́дити / не довести́ до добра́ кого і без додатка. 1. Бути, ставати причиною чиїх-небудь невдач, неприємностей. Баловство (пустощі) ніколи до добра не доводить (Укр.. присл..); (Хуса:) Сабіно! Гей, не будь така лукава!...  Фразеологічний словник української мови
4. доведений — БЕЗСУМНІ́ВНИЙ (який не потребує доказів у своїй істинності, не викликає сумнівів щодо себе), БЕЗУМО́ВНИЙ, ВИ́ДИ́МИЙ, ОЧЕВИ́ДНИЙ, ПРЯМИ́Й, Я́ВНИЙ, Я́СНИ́Й (звичайно в складі присудка); САМООЧЕВИ́ДНИЙ книжн.  Словник синонімів української мови
5. доведений — Дове́дений, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. доведений — ДОВЕ́ДЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до дово́дити 1-4, 6. Броник знову з.. терпеливістю пояснює Сташці, що прочитане — це доведені факти (Вільде, Сестри..  Словник української мови в 11 томах