Значення в інших словниках
-
дозвілля —
дозві́лля іменник середнього роду
Орфографічний словник української мови
-
дозвілля —
Вільний час, час відпочинку <�розваг>; (степове) привілля, простори; З. П. неділя, свято.
Словник синонімів Караванського
-
дозвілля —
-я, с. 1》 Вільний від праці час; час відпочинку. На дозвіллі — у вільний час. 2》 рідко. Широке, просторе місце; вільний простір; привілля.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
дозвілля —
див. веселощі; час
Словник синонімів Вусика
-
дозвілля —
ВІДПОЧИ́НОК (проведення часу без праці), ДОЗВІ́ЛЛЯ. Щодня на відпочинок у Крим прибуває багато тисяч чоловік (з газети); Жителі степів і в роботі, і в дозвіллі над усе ставлять сміх (П. Загребельний).
Словник синонімів української мови
-
дозвілля —
Дозві́лля, -лля, -ллю, -ллям, на -ллі
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
дозвілля —
ДОЗВІ́ЛЛЯ, я, с. 1. Вільний від праці час; час відпочинку. Відпочинок і дозвілля Маркс мислив як неодмінну умову виховання здорового покоління (Шк. гігієна, 1954, 27); Була неділя, тихий час дозвілля.
Словник української мови в 11 томах
-
дозвілля —
Дозвілля, -ля с. 1) Досугъ, свободное время. Троянці покотом лежали і на дозвіллі добре спали. Котл. Ен. Так на дозвіллі добре виспавсь. Черк. у. 2) Приволье. У лісі на дозвіллі, то добре волам пастись. Черк. у.
Словник української мови Грінченка