домівка —
ДОМІ́ВКА, и, ж. Жиле приміщення стосовно до того, хто в ньому живе. Хліб поріс, прийшли жнива; Йде отаман по домівках. Жати хліба зазива (Щог., Поезії, 1958, 290); Спритні сапери пройшли двором, а він усе стояв біля хвіртки, не відважуючись зайти в свою домівку (Рибак, Опов., 1949, 40).
Словник української мови в 11 томах