Значення в інших словниках
-
достеменно —
достеме́нно прислівник незмінювана словникова одиниця
Орфографічний словник української мови
-
достеменно —
пр., справді, дійсно; (схожий) достоту, око-в-око; ВСТ. якраз так, саме так, точнісінько так; (знати) як своїх п'ять пальців, ф. як облупленого.
Словник синонімів Караванського
-
достеменно —
розм. 1》 Присл. до достеменний. 2》 у знач. вставн. сл. Уживається для вираження впевненості в чому-небудь.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
достеменно —
достеме́нно 1. по-справжньому, дійсно (ср, ст) 2. такий самий, дуже схожий: Ти достеменно, як батько (Авторка)
Лексикон львівський: поважно і на жарт
-
достеменно —
див. безумовно; мабуть
Словник синонімів Вусика
-
достеменно —
НАПЕ́ВНО (НАПЕ́ВНЕ) (у повній відповідності до дійсності, до справжнього стану речей), ПЕ́ВНО (ПЕ́ВНЕ рідше), ТО́ЧНО, ДОСТОВІ́РНО, ДОСТО́ТУ, ДОСТЕМЕ́ННО, НЕСТЕМЕ́ННО розм., ДОСТО́ТНО рідко. Про це дехто догадувався, дехто і напевне знав (А.
Словник синонімів української мови
-
достеменно —
Достеме́нно, присл.
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
достеменно —
ДОСТЕМЕ́ННО, розм. 1. Присл. до достеме́нний. Не знаю, як воно вже достеменно було, але раптом Маківка зник з села (Чаб., Катюша, 1960, 167); Дівчата мовили: — Маріє! Глянь на стелю, достеменно ти! (Шер., Дружбою..
Словник української мови в 11 томах