доцідити

доціди́ти

[доц'ідити^е]

-ц'іджу, до^уц'іди^еш; нак. -ц'іди, -ц'ід'іт'

Значення в інших словниках

1. доцідити — доціди́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. доцідити — див. доціджувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. доцідити — ДОЦІДИ́ТИ див. доці́джувати.  Словник української мови в 11 томах
4. доцідити — Доціджувати, -джую, -єш сов. в. доцідити, -джу, -диш, гл. Доцѣживать, доцѣдить.  Словник української мови Грінченка