діагностик

діагно́стик

[д'іагности^ек]

-ка, м. (на) -ков'і/-ку, мн. -ки^е, -к'іў

Значення в інших словниках

1. діагностик — діагно́стик іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. діагностик — див. діагност.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. діагностик — ДІАГНО́СТИК див. діагно́ст.  Словник української мови в 11 томах