-йача, ор. -йачем, м. (на) -йачев'і/ -йачу, мн. -йач'і, -йач'іў
Орфоепічний словник української мови
Значення в інших словниках
діяч —
дія́ч іменник чоловічого роду, істота
Орфографічний словник української мови
діяч —
-а, ч. 1》 Той, хто відзначається своєю активністю та енергійністю на якій-небудь роботі, в якійсь галузі життя. 2》 Той, хто обіймає керівну посаду. Заслужений діяч мистецтв. 3》 жарт. Невдаха; нероба.
Великий тлумачний словник сучасної мови
діяч —
ПЕРСОНА́Ж (художнього твору), ПО́СТАТЬ, ДІЯ́Ч заст.; ОСО́БА (перев. із сл. дійова); ГЕРО́Й (головний). В шкільній повісті, може, як ні в якій іншій, всі персонажі — і вчителі, і директор, і школярі, і піонервожатий — мають бути реальними...
Словник синонімів української мови
діяч —
Дія́ч, -ча́, -че́ві, -че́м, -я́чу! діячі́, -чі́в
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
діяч —
ДІЯ́Ч, а́, ч. 1. Той, хто відзначається своєю активністю та енергійністю на якій-небудь роботі, в якійсь галузі життя. Із місцевих діячів я завітав найперше до Івана Франка (Сам.
Словник української мови в 11 томах
діяч —
Діяч, -ча м. Дѣятель. Левиц. Пов. 119. Дле, пред. = біля. Ой, чи можно, тестю, дле Марусі сісти? Лавр. 148.
Словник української мови Грінченка