ексклюзивний —
Ексклюзи́вний: — замкнутий, відокремлений, відособлений, обраний [29] — що виникає один з одного [36] — винятковий, виключний [35]
Словник з творів Івана Франка
ексклюзивний —
ексклюзи́вний прикметник
Орфографічний словник української мови
ексклюзивний —
(від лат. excludere виключати) винятковий для когось, чогось.
Словник стилістичних термінів
ексклюзивний —
(від фр. exclusive з лат. excluder — виключати, виключно) особливий, винятковий, розповсюджений на обмежене коло суб'єктів та об'єктів (напр., ексклюзивне інтерв'ю)
Словник іншомовних соціокультурних термінів
ексклюзивний —
-а, -е. 1》 Єдиний в своєму роді. 2》 Що належить лише одній людині, колективу. 3》 Виключний, який розповсюджується на обмежене коло предметів, осіб. Ексклюзивне інтерв'ю — інтерв'ю, дане лише одному журналісту або спеціально для певного друкованого органу, теле- чи радіопрограми.
Великий тлумачний словник сучасної мови
ексклюзивний —
Винятковий, надзвичайний
Словник чужослів Павло Штепа
ексклюзивний —
ЕКСКЛЮЗИ́ВНИЙ, а, е. 1. Неповторний, оригінальний, унікальний. Споруду було знову піднято разом з вежею та лоджіями на всіх трьох поверхах: фінська металочерепиця, німецький гіпсокартон, облицювальна плитка з Іспанії, .. ексклюзивні опалювальні котли (Ю.
Словник української мови у 20 томах