Значення в інших словниках
-
ефективність —
ефекти́вність іменник жіночого роду
Орфографічний словник української мови
-
ефективність —
ЕФЕКТИВНІСТЬ – ЕФЕКТНІСТЬ Ефективність, -ності, ор. -ністю. Дієвість: ефективність виховання, ефективність застосування добрив, ефективність профілактичних заходів, ефективність препаратів. Ефектність.
Літературне слововживання
-
ефективність —
Эффективность — efficiency; performance — *Effektivität, Wirkunsgrad, Wirksamkeit – 1) Результат, наслідок будь-яких причин, сил, дій; Е. е к о н о м і ч н а показник економії суспільної праці в результаті застосування певних заходів;...
Гірничий енциклопедичний словник
-
ефективність —
-ності, ж. 1》 Абстр. ім. до ефективний. Економічна ефективність. 2》 Характеристика якого-небудь об'єкта (пристрою, процесу, заходу, виду діяльності), що відображає його суспільну користь, продуктивність та інші позитивні якості.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
ефективність —
(англ. еfficiency, еffectiveness) 1. співвідношення між результатами виробничо-господарської діяльності самостійного суб’єкта і використаними для одержання цих результатів матеріальними, трудовими і фінансовими ресурсами (затратами).
Економічний словник
-
ефективність —
ефекти́вність результат, наслідок будь-яких причин, сил, дій; ¤ Е. економічна – показник економії суспільної праці в результаті застосування певних заходів; ступінь віддачі виробництва, машин, апаратів.
Словник іншомовних слів Мельничука
-
ефективність —
Ефекти́[о́]вність, -ности, -ності, -ністю
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
ефективність —
ЕФЕКТИ́ВНІСТЬ, ності, ж., книжн. Абстр. ім. до ефекти́вний. Ефективність внесених при підживленні [льону] добрив підвищується в роки, коли випадає багато опадів у період росту льону (Техн. культ., 1956, 43); Публіцистика визнає закони розумної ефективності мови (Літ. газ., 24.VII 1952, 2).
Словник української мови в 11 томах
-
ефективність —
рос. эффективность (від латин. effectivus — діяльний, творчий) — відносний ефект, результативність процесу, операції, проекту, що визначається як відношення результату до затрат, які зумовили його одержання.
Eкономічна енциклопедія