жахатися —
жаха́тися дієслово недоконаного виду
Орфографічний словник української мови
жахатися —
Кам'яніти від жаху; (кого) лякатися, страхатися, боятися, трястися <�труситися> перед ким; (у сні) кидатися, метатися; док. ЖАХНУТИСЯ, жм. схопитися за голову.
Словник синонімів Караванського
жахатися —
-аюся, -аєшся, недок. 1》 Відчувати жах перед ким-, чим-небудь, дуже лякатися кого-, чого-небудь. || за кого – що. Відчувати страх, побоювання і виявляти турботу про кого-, що-небудь. 2》 Здригатися, робити судорожні рухи, кидатися з переляку, від страху (перев. у сні).
Великий тлумачний словник сучасної мови
жахатися —
ЛЯКА́ТИСЯ кого, чого й без додатка (зазнавати страху, переляку від кого-, чого-небудь), СТРАХА́ТИСЯ, СТРАШИ́ТИСЯ, ПОЛО́ХАТИСЯ, САХА́ТИСЯ, ЖАХА́ТИСЯ кого, чого, підсил., УЖАХА́ТИСЯ (ВЖАХА́ТИСЯ), ТРЕМТІ́ТИ перед ким, чим і без додатка, підсил.
Словник синонімів української мови
жахатися —
Жаха́тися, -ха́юся, -ха́єшся
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
жахатися —
ЖАХА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок. 1. Відчувати жах перед ким-, чим-небудь, дуже лякатися кого-, чого-небудь. — Так коли ж, — заторохтіли дівчата, — ваш Прокіп Іванович, недурно його панною звете, жахається дівчат (Стор.
Словник української мови в 11 томах
жахатися —
Жахатися, -хаюся, -єшся гл. 1) Пугаться, страшиться. Жахається і втікає, ні слова не сказавши парубкові. Кв. І. 23. Про Київ не жахайсь, Волиня пригортайсь, а Покутя тримайсь. Ном. № 722. Отце жахається, як жид Христа. Ном. № 4371.
Словник української мови Грінченка