Значення в інших словниках
-
життя —
життя́ іменник середнього роду
Орфографічний словник української мови
-
життя —
Існування, буття, не смерть, поб. життя-буття, поживання, з. жилба, д. жи воття; (людини) вік; (святих) житіє, суч. життєпис, біографія, життєвий шлях; П. жива душа <�істота>, жм. дихання; ФР. шкура <н.
Словник синонімів Караванського
-
життя —
Особлива форма руху матерії, яка характеризується обміном речовин і енергії, самовідновленням, саморозвитком, системним самоврядуванням.
Словник термінів з агрофітоценології
-
життя —
-я, с. 1》 Вища форма існування матерії, найхарактернішими рисами якої є обмін речовин, самооновлення, самовідтворення. || Існування всього живого; прот. смерть. 2》 Стан живого організму в стадії розвитку, зросту. 3》 Період існування кого-небудь; вік.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
життя —
життя́: ◊ відібра́ти собі́ життя́ вчинити самогубство (ст): Часами навіть вигадували різні історії. Наприклад, повідомили польську й жидівську пресу, що о 10 годині ранку жінка відбере собі життя, скочивши з даху готелю “Жорж”.
Лексикон львівський: поважно і на жарт
-
життя —
Гірке його життя, як полин. Йому дуже тяжко живеться. Життя вільне, як собаці на прив’язі. Має підневільне життя. Життя є школою, аби побороти матерію. Людина вчиться все життя, як керувати своїми бажаннями. Життя не є забавкою, а істиною.
Приповідки або українсько-народня філософія
-
життя —
(-я) с.
Словник жарґонної лексики української мови
-
життя —
Динамічний стан організму, який полягає у неперервності процесів обміну матерією та енергією із зовнішнім середовищем; прояви ж.: харчування, дихання, виділення, збудливість, рух, розмноження, ріст.
Універсальний словник-енциклопедія
-
життя —
ва́жити голово́ю (життя́м) чиєю (чиїм). Наражати кого-небудь на смертельну небезпеку. — Боже, він жартує! Ви ж головою важите своєю!.. Ховайтесь! Як хто прийде, то ви пропали!...
Фразеологічний словник української мови
-
життя —
ЖИТТЯ — концепт, характерною особливістю якого є те, що він, попри притаманність багатьом філософським і релігійним вченням, не є, зазвичай, предметом експліцитних визначень і виявляє свій зміст у контексті різноманітних філософських тлумачень.
Філософський енциклопедичний словник
-
життя —
ВІК (тривалість існування живого організму — людини, тварини, рослини; якийсь тривалий період цього існування), ЖИТТЯ́, ЛІТА́ мн., РО́КИ мн., ДНІ мн. ПОРА́ (період у рості, розвитку, існуванні когось, чогось). Тяжко, діти, Вік одинокому прожить (Т.
Словник синонімів української мови
-
життя —
Життя́, -ття́, -ттю́, -ття́м, в житті́
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
життя —
ЖИТТЯ́, я́, с. 1. Існування всього живого; протилежне смерть. Ніякий звук життя не долітає В його в’язницю (Фр., XIII, 1954, 211); Я тут пізнав і полюбив природу, життя і сонце ніжно полюбив (Гонч., Вибр., 1959, 75).
Словник української мови в 11 томах
-
життя —
Життя, -тя с. Жизнь, житье. Чи годиться в суботу життє спасати, чи погубляти. Єв. Мр. ІІІ. 4. Звання козаче, а життя собаче. Ном. № 790. Яке життя, така й смерть. Ном. № 7101. за життя = за живота.
Словник української мови Грінченка