жонглер

жонгле́р

[жонглер]

-ра, м. (на) -ров'і /-р'і, мн. -ри^е, -р'іў

Значення в інших словниках

1. жонглер — жонгле́р іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. жонглер — -а, ч. 1》 Артист цирку, що займається жонглерством. 2》 Мандрівний професійний музикант і комедіант у середньовічній Франції.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. жонглер — Линвоход, штукар, див. фокусник, трюкач  Словник чужослів Павло Штепа
4. жонглер — (фр. jongleur, від лат. joculator — гострослів, жартівник) — французький мандрівний професійний музикант, продовжувач античних традицій. Ж. брали участь в народних святах, ярмарках, виконуючи сатиричні пісні та вірші, супроводжуючи свої виступи грою на віолі, роті, арфі та інших інструментах.  Словник-довідник музичних термінів
5. жонглер — жонгле́р (франц. jongleur, від лат. joculator – жартівник) 1. За середньовіччя мандрівний актор і музикант у романських країнах. 2. Артист цирку, що вміє підкидати й спритно ловити одночасно кілька предметів.  Словник іншомовних слів Мельничука
6. жонглер — ЖОНГЛЕ́Р, а, ч. Артист цирку, що займається жонглерством. Хлопці з захопленням спостерігали гімнастичні вправи акробатів, виступи еквілібристів, жонглерів та всякі витівки клоунів (Добр., Ол. солдатики, 1961, 158).  Словник української мови в 11 томах