Значення в інших словниках
-
забриніти —
забрині́ти дієслово доконаного виду
Орфографічний словник української мови
-
забриніти —
-нить, док. 1》 Почати бриніти; зазвучати, задзвеніти. || Почати лунати, стати чутним (про звук, голос, пісню і т. ін.). || чим. Почати викликати звуки. || Задзижчати (про комах). || Задзюрчати (про воду). 2》 перен., у чому, на чому.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
забриніти —
ко́жна жи́лка (жи́лочка) дрижи́ть (гра́є, гово́рить, брини́ть, тремти́ть і т. ін.) / задрижа́ла (загра́ла, заговори́ла, забрині́ла, затремті́ла і т. ін.) у кого, рідше на кому, в кому.
Фразеологічний словник української мови
-
забриніти —
Забрині́ти, -бриню́, -брини́ш
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
забриніти —
ЗАБРИНІ́ТИ, ни́ть, док. 1. Почати бриніти; зазвучати, задзвеніти. Аж тут король Едвард спинивсь, І сурма забриніла (Л. Укр., І, 1951, 352); В тон басові тихенько забриніли десь шибки… (Вас.
Словник української мови в 11 томах