завісити заві́сити [зав’ісиетие] -в'ішу, -в'ісиеш; нак. -в'іс', -в'іс'теи Орфоепічний словник української мови
Значення в інших словниках завісити — заві́сити дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови завісити — див. завішувати I. Великий тлумачний словник сучасної мови завісити — Заві́сити, -ві́шу, -ві́сиш, -ві́сять; заві́сь, -ві́сьте; заві́шений Правописний словник Голоскевича (1929 р.) завісити — ЗАВІ́СИТИ див. заві́шувати¹. Словник української мови в 11 томах завісити — Завісити, -ся см. завішувати, -ся. Словник української мови Грінченка