задушливий

заду́шливий

[задушли^еви^ей]

м. (на) -вому/ -в'ім, мн. -в'і

Значення в інших словниках

1. задушливий — заду́шливий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. задушливий — ЗАДУШНИЙ (день) душний; (газ) отруйливий, отруйний; (- оточення) П. гнітючий.  Словник синонімів Караванського
3. задушливий — -а, -е. 1》 З жарким, перегрітим повітрям, насиченим випарами; душний. || З важким, спертим, бідним на кисень повітрям. 2》 Який не дає дихати, перешкоджає диханню, душить. || Який неприємно діє на органи дихання, отруює їх. Задушливі гази. 3》 перен.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. задушливий — ДУ́ШНИ́Й (про повітря високої температури, насичене вологою, випарами; з таким повітрям), ЗАДУ́ШЛИВИЙ, ЗА́ДУ́ШНИЙ, УДУ́ШЛИВИЙ рідше, ПАРКИ́Й, ПАРНИ́Й розм.  Словник синонімів української мови
5. задушливий — ЗАДУ́ШЛИВИЙ, а, е. 1. З жарким, перегрітим повітрям, насиченим випаруваннями; душний. День був задушливий.. Південне сонце, червоне та палюче, як розпечена сталь, гарячими бризками поливало греблю (Коцюба, Нові береги, 1959, 288)...  Словник української мови в 11 томах