закласти —
закла́сти дієслово доконаного виду
Орфографічний словник української мови
закласти —
I див. закладати I. II див. закладати II.
Великий тлумачний словник сучасної мови
закласти —
ЗАКЛА́СТИ див. заклада́ти.
Словник української мови у 20 томах
закласти —
(-ду, деш) док. кого, крим., мол.; несхвальн. Видати спільника, донести на когось. Москвичка тоді "заклала" мінтам когось із "східняків" (В. Врублевський, Замах на генсека); — Хлопці не закладуть тебе? Певен? (А. Кокотюха, Шлюбні ігрища жаб). БСРЖ, 203; ПСУМС, 26; СЖЗ, 43; ЯБМ, 1, 350.
Словник жарґонної лексики української мови
закласти —
заклада́ти / закла́сти за га́лстук, жарт. Уживати спиртні напої; напиватися. — Мабуть, Тит Назарович заклав за галстук, ось вона й потягла його додому (Ю. Збанацький). заклада́ти / закла́сти пе́рший ка́мінь чого і без додатка. Розпочинати будівництво.
Фразеологічний словник української мови