запеклий —
запе́клий прикметник
Орфографічний словник української мови
запеклий —
Завзятий, заповзятий, сил. відчайдушний, шалений, несамовитий, ФАНАТИЧНИЙ; (норов) упертий, затятий; (злодій) закоренілий, забісований, (ворог) непримиренний, заклятий, жорстокий; (бій) тривалий, напружений, не на життя, а на смерть...
Словник синонімів Караванського
запеклий —
див. злий; упертий
Словник синонімів Вусика
запеклий —
-а, -е. 1》 розм. Який запікся, став твердим; запечений. 2》 Який відзначається жорстокістю. 3》 Який завжди все робить по-своєму; упертий, затятий. || Який характеризується упертістю (про вдачу). || Який не піддається впливові, перевихованню; закоренілий.
Великий тлумачний словник сучасної мови
запеклий —
доса́да бере́ (хапа́є) / взяла́ (вхопи́ла) кого і без додатка. Хто-небудь відчуває душевний біль, переймається почуттям невдоволення, образи і т. ін. Досада брала Гната, що він не похопиться бистрим словом, як Петро (М. Коцюбинський); — Кричиш!...
Фразеологічний словник української мови
запеклий —
ЗАПЕ́КЛИЙ, а, е. 1. розм. Який запікся, став твердим; запечений. Сонце жарило запеклу вже й потріскану землю (Фр., V, 1951, 298); Біле волосся було скуйовджене й облите запеклою кров’ю (Стор.
Словник української мови в 11 томах
запеклий —
Запеклий, -а, -е Зачерствѣлый, закоренѣлый, упрямый; отчаянный. Окунь запеклих не пече. Шевч. 60. Запеклий ворог. Є такі запеклі, що й на кладовище уночі не бояться тобі йти. Канев.
Словник української мови Грінченка