запит —
за́пит іменник чоловічого роду
Орфографічний словник української мови
запит —
(щоб мати інформацію) прохання, просьба, с. вимога; мн. ЗАПИТИ, (духові) потреби, зацікавлення; пор. ЗАПИТАННЯ.
Словник синонімів Караванського
запит —
-у, ч. 1》 Вимога, прохання дати які-небудь відомості або офіційне роз'яснення з приводу чогось. || Повідомлення про потреби в ресурсах. Інформаційний запит. 2》 тільки мн. Потреби в чому-небудь, що вимагають задоволення. || Культурні, духовні і т. ін.
Великий тлумачний словник сучасної мови
запит —
(англ. requirement) 1. вимога надання інформації. 2. завдання на пошук певних даних. 3. потреба, підкріплена купівельною спроможністю.
Економічний словник
запит —
ЗА́ПИТ (офіційна вимога, прохання дати якісь відомості чи роз'яснення з приводу чогось), ЗАПИТА́ННЯ. Василь Карпович не втерпів і нишком від дружини послав у Москву запит про долю сина (О. Донченко).
Словник синонімів української мови
запит —
ЗА́ПИТ, у, ч. 1. Вимога, прохання дати які-небудь відомості або офіційне роз’яснення з приводу чогось. Василь Карпович не втерпів і нишком від дружини послав у Москву запит про долю сина (Донч., Дочка, 1950, 195). 2. тільки мн.
Словник української мови в 11 томах
запит —
рос. запрос звернення потенційного покупця товарів і послуг до їх виробників і продавців з проханням внести пропозицію стосовно продажу. 3. вважається попереднім замовленням на товари й послуги. У зарубіжній практиці 3. вважається "викликом на оферту", пропозицією укласти договір купівлі-продажу.
Eкономічна енциклопедія
запит —
Запит, -ту м. Вопросъ. Чуб. III. 108.
Словник української мови Грінченка