Орфоепічний словник української мови

затихнути

зати́хнути

[затихнутие]

-ну, -неиш; мин. -их, -ихла і -нуў, -нула; нак. -ние, -н'іт'

Орфоепічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. затихнути — зати́хнути дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. затихнути — див. затихати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. затихнути — ЗАМОВКА́ТИ (припиняти розмову, спів і т. ін.; переставати видавати які-небудь звуки), ЗМОВКА́ТИ, УМОВКА́ТИ (ВМОВКА́ТИ), МО́ВКНУТИ, ЗАТИХА́ТИ, УТИХА́ТИ (ВТИХА́ТИ), СТИХА́ТИ, ПРИТИХА́ТИ, ПРИМОВКА́ТИ, СТИ́ШУВАТИСЯ, НИ́ШКНУТИ, НІМІ́ТИ підсил.  Словник синонімів української мови
  4. затихнути — ЗАТИ́ХНУТИ див. затиха́ти.  Словник української мови в 11 томах
  5. затихнути — Затиха́ти, -ха́ю, -єш сов. в. затихнути, -хну, -неш, гл. Затихать, затихнуть. Затихло все... Тілько дівчата та соловейко не затих. Шевч. 395.  Словник української мови Грінченка