збуджений —
збу́джений дієприкметник
Орфографічний словник української мови
збуджений —
див. схвильований
Словник синонімів Вусика
збуджений —
-а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до збудити. 2》 у знач. прикм. Який перебуває в стані нервового піднесення; неспокійний, схвильований. || Який перебуває в стані підвищеної активності, інтенсивної дії. || Який виражає збудження (у 2 знач.).
Великий тлумачний словник сучасної мови
збуджений —
ЗАНЕПОКО́ЄНИЙ (який перебуває в стані душевного неспокою), НЕСПОКІ́ЙНИЙ, СХВИЛЬО́ВАНИЙ, СТУРБО́ВАНИЙ, ЗНЕРВО́ВАНИЙ, НЕРВО́ВИЙ, СТРИВО́ЖЕНИЙ підсил., РОЗТРИВО́ЖЕНИЙ підсил., РОЗБУ́РКАНИЙ розм., РОЗТУРБО́ВАНИЙ рідко; РОЗ'Я́ТРЕНИЙ (перев. із сл.
Словник синонімів української мови
збуджений —
Збу́джений, -на, -не
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
збуджений —
ЗБУ́ДЖЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до збуди́ти. Зараз він наткнувся на щось м’яке, а штуркнувши сильніше, почув глухий окрик Германа, збудженого зі сну (Фр., VIII, 1952, 375); Нарешті вистава закінчилась.
Словник української мови в 11 томах