Значення в інших словниках
-
звідкіля —
звідкіля́ прислівник незмінювана словникова одиниця
Орфографічний словник української мови
-
звідкіля —
присл. Те саме, що звідки.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
звідкіля —
зві́дки (звідкі́ль, відкі́ль) ві́тер ві́є (дме). 1. В чому причина, від кого йде щось, чий вплив. — Корову я заберу, якщо вона так уже вам очі муляє. Але я бачу, звідки вітер віє (С. Добровольський); — Глашка зрозуміла, звідки дме вітер (З. Тулуб).
Фразеологічний словник української мови
-
звідкіля —
Звідкіля́, звідкі́ль, присл. = зві́дки
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
звідкіля —
ЗВІДКІЛЯ́, присл. Те саме, що зві́дки. — Здоров був, куме! Звідкіля Господь несе тебе додому? (Мирний, V, 1955, 283); — Звідкіля він, люди? — спитав Оксен.— Хутірський. Із Яблуневого хутора (Тют., Вир, 1964, 528); — Розкажіть же, онуки, звідкіля ви? (Довж., І, 1958, 347).
Словник української мови в 11 томах
-
звідкіля —
Звідки, звідкіль, звідкіля нар. Откуда. Звідки тебе, серце, виглядати? Лавр. 39. Хилилися густі лози, звідкіль вітер віє. Чуб. V. 240. Хто він такий і звідкіля він? Рудч. Ск. ІІ. 20.
Словник української мови Грінченка