Значення в інших словниках
-
згарище —
зга́рище іменник середнього роду
Орфографічний словник української мови
-
згарище —
див. гарище
Словник синонімів Вусика
-
згарище —
-а, с. 1》 Місце, де була пожежа. 2》 Випалене або вигоріле місце в лісі; це ж місце, поросле травою та іншою рослинністю.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
згарище —
підніма́ти (підійма́ти, підво́дити, зво́дити і т. ін.) / підня́ти (підійня́ти, підвести́, звести́ і т. ін.) з руї́н (з по́пелу, із зга́рищ і т. ін.) що. Відбудовувати, відновлювати що-небудь зруйноване. Міста з руїн підводимо, Сади саджаєм людям (І.
Фразеологічний словник української мови
-
згарище —
ЗГА́РИЩЕ (місце, де була пожежа; те, що лишилося після пожежі), ПОЖАРИ́ЩЕ, ПОПЕЛИ́ЩЕ, ПОЖАРИ́НА, ПО́ГАР, ЗГАР, СПАЛЕНИ́ЩЕ діал., СПАЛЬ діал., ПОЖЕ́ЖИЩЕ заст.; ПАЛЕНИ́ЩЕ діал., ПАЛЕНИ́НА діал. (перев. у степу, в лісі).
Словник синонімів української мови
-
згарище —
Зга́рище, -ща, -щу, -щем, на -щі; -рища, -рищ
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
згарище —
ЗГА́РИЩЕ, а, с. 1. Місце, де була пожежа. Він копав картоплю на залишених городах, грівся по гарячих згарищах спалених хат (Ю. Янов., II, 1954, 12); Зосталось тільки згарище від тої корчми, де ці хлопці, мандруючи, не раз ночували (Ільч., Козацьк. роду..
Словник української мови в 11 томах
-
згарище —
Згарище, -ща с. Пожарище.
Словник української мови Грінченка