Орфоепічний словник української мови

зелений

зеле́ний

[зеиленией]

м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і

Орфоепічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. зелений — зеле́ний прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. зелений — (- овочі) недостиглий, недозрілий, зеленкуватий; (хто) недосвідчений; зелененький, зеленявий, зеленуватий, зеленастий, зеленистиий, зеленющий.  Словник синонімів Караванського
  3. зелений — I зазеленений, зеленавий, зеленастий, зеленистий, зеленіший, зеленкавий, зеленкуватий, зеленний, зеленорослий, зеленуватий, зеленуватий, зеленявий, зеленястий, малахітовий, найзеленіший, позеленений, позеленілий, призеленкуватий, прозеленкуватий...  Словник синонімів Вусика
  4. зелений — поет. зелен, -а, -е. 1》 Один з основних кольорів спектра – середній між жовтим та блакитним. || Який має колір трави, листя, зелені. Зелена вулиця — про відсутність перешкод, затримок у здійсненні чого-небудь.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. зелений — зеле́ний 1. зелений ◊ зеле́ні фіра́нки вул. весна й літо; літня погода (ст) ◊ на зеле́ну <�грани́цю> за кордон (ст): Прийшов втаємничений у все приятель Романа, Адась Курковський, що його звали популярно “Клапоух”, і, як домовлено...  Лексикон львівський: поважно і на жарт
  6. зелений — 1. -ого, ч., частіше мн. зелені, -их; жрм, крим. Долари США. Якби це було десь в Штатах, я б відсудила в тебе на покриття моральних збитків кілька тисяч зелених (А.  Словник жарґонної лексики української мови
  7. зелений — дава́ти / да́ти зеле́ну ву́лицю. 1. чому. Безперешкодно пропускати що-небудь (перев. про залізничний транспорт). На Україну МТС поверталася залізницею. Ішла ще війна, а ..  Фразеологічний словник української мови
  8. зелений — БЛІДИ́Й (про колір обличчя, шкіри людини - позбавлений природної свіжості, рум'янцю), БЛІ́ДНИЙ заст. БЕЗКРО́ВНИЙ підсил., БІ́ЛИЙ підсил., СІ́РИЙ підсил. розм.; ЗЕМЛИ́СТИЙ (сірувато-блідий); ЗЕЛЕ́НИЙ підсил. розм. (хворобливо блідий).  Словник синонімів української мови
  9. зелений — Зеле́ний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  10. зелений — ЗЕЛЕ́НИЙ, поет. ЗЕ́ЛЕН, а, е. 1. Один з основних кольорів спектра — середній між жовтим і блакитним. — Нічого не чуєте? В світі мелодій живете?...  Словник української мови в 11 томах
  11. зелений — Зеле́ний, -а, -е 1) Зеленый. Ой ти, козаче, зеленім барвінку! Мет. 43. Ой піду я молоденька зеленою долиною. Мет. 96. Одступись, зелена жабо. Ном. № 3833. 2) Незрѣлый. 3) зелені свя́та. Недѣля пятидесятницы.  Словник української мови Грінченка