Значення в інших словниках
-
змога —
змо́га іменник жіночого роду
Орфографічний словник української мови
-
змога —
Змо́га. Можливість. ● По змозі — по можливості. По змозі повинен учитель приладити собі задачі вже на якийсь час, а навіть і на цілий рік, і то так, аби перші були лекші, а далі чимраз труднійші (Канюк, 1911, 97).
Українська літературна мова на Буковині
-
змога —
Спроможність, спромога, здатність, у фр. мога; (шанс) нагода, можливість.
Словник синонімів Караванського
-
змога —
див. можливість; сила
Словник синонімів Вусика
-
змога —
-и, ж. 1》 Спроможність, здатність що-небудь робити. || перев. мн., діал. Здібності до чого-небудь. Не в змозі — не маючи сил. 2》 Сприятлива умова, обставина, можливість для здійснення чого-небудь. По змозі — в міру можливості, наскільки можливо.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
змога —
змога: ◊ коби́ така́ змога, як охота про те, що бажання не збігаються з можливостями (Франко)
Лексикон львівський: поважно і на жарт
-
змога —
СПРОМО́ЖНІСТЬ (наявність сили, вміння і т. ін. до здійснення чого-небудь), ЗМО́ГА, СПРОМО́ГА розм., МО́ГА заст. І раптом схопився, збуджений переляком.. Відібрало йому спроможність крикнути на ґвалт (І.
Словник синонімів української мови
-
змога —
Змо́га, -ги, -зі
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
змога —
ЗМО́ГА, и, ж. 1. Спроможність, здатність що-небудь робити. Поки ж моєї сили і змоги — я готов служить Вам, чим і як зможу (Коцюб., III, 1956, 261); Так і моєї змоги Крапля, хоча й мала, Цвітом людські дороги Красить і застила (Мал.
Словник української мови в 11 томах
-
змога —
Змога, -ги ж. Возможность. Терпіла я, терпіла, так уже змоги не стало: взяла та й покинула його, живи собі сам.
Словник української мови Грінченка