знатися —
зна́тися дієслово недоконаного виду розм.
Орфографічний словник української мови
знатися —
1. (з ким-чим). Бути знайомим, дружити, приятелювати з кимсь; стикатися з чимсь, зазнавати чого-небудь, переживати, відчувати щось: знатися з добрими людьми, знатися з відвагою. 2. (на чому). Бути обізнаним з чимсь, розумітися на чомусь, мати досвід у чому-небудь: знатися на техніці.
Літературне слововживання
знатися —
(з ким) ВОДИТИСЯ; (на чім) розумітися, мати досвід <�розбиратися> у чім.
Словник синонімів Караванського
знатися —
див. дружити; знати; розуміти
Словник синонімів Вусика
знатися —
знаюся, знаєшся, недок., розм. 1》 з ким. Бути знайомим, дружити, приятелювати з ким-небудь. Знатися з нечистою силою — займатися чаклунством. 2》 з чим. Стикатися з чимось, зазнавати чого-небудь, переживати, відчувати щось. || безос.
Великий тлумачний словник сучасної мови
знатися —
зна́тися бути знайомим (м, ср, ст): Хто він? Як довго знаються? Де й коли пізнав її? (Вільде) ♦ зна́йся рівня з рі́внею (Франко)
Лексикон львівський: поважно і на жарт
знатися —
ДРУЖИ́ТИ (бути в дружбі з кимсь), ТОВАРИШУВА́ТИ, ПРИЯТЕЛЮВА́ТИ, ЗАПРИЯ́ЗНЮВАТИСЯ, ЛА́ДИТИ, ЛАДНА́ТИ, ДРУЖИ́ТИСЯ розм., ЛИГА́ТИСЯ зневажл., ТОВАРИШИ́ТИ діал., КОМПАНУВА́ТИ діал., КУМА́ТИСЯ заст.; ПОДРУГУВА́ТИ розм. (перев.
Словник синонімів української мови
знатися —
Зна́тися, зна́юся, зна́єшся на чому
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
знатися —
ЗНА́ТИСЯ, зна́юся, зна́єшся, недок., розм. 1. з ким. Бути знайомим, дружити, приятелювати з ким-небудь. — Прощай, Остапе! Чи не краще було б нам і не знатись з тобою?.. (Барв., Опов..
Словник української мови в 11 томах
знатися —
Зна́тися, -знаюся, -єшся гл. 1) Знаться, водить знакомство. Бодай ніхто не діждав з багатими знаться. Ном. № 1416. Розійшлися, мов не знались. Шевч. 483. Прощайте! Дай, Боже, знаться! Г. Барв. 43. 2) — на чому.
Словник української мови Грінченка