зрікатися —
(відступати від кого) відрікатися, відмовлятися.
Словник синонімів Полюги
зрікатися —
зріка́тися дієслово недоконаного виду
Орфографічний словник української мови
зрікатися —
(чого) відступатися <�відступати, відмовлятися> від, р. вирікатися; (слів) брати свої слова назад; док. ЗРЕКТИСЯ, відцуратися, відсахнутися, відкаснутися, г. зрезиґнувати.
Словник синонімів Караванського
зрікатися —
див. відмовляти
Словник синонімів Вусика
зрікатися —
-аюся, -аєшся, недок., зректися, зречуся, зречешся, док., перех. 1》 Відмовлятися від чого-небудь; свідомо позбавляти себе чогось. || Відмовлятися від своїх прав на що-небудь (перев. на престол, духовний сан і т. ін.).
Великий тлумачний словник сучасної мови
зрікатися —
ВІДМО́ВИТИСЯ від кого (припинити родинні чи інші зв'язки з ким-небудь), ВІДЦУРА́ТИСЯ, ВІДРЕКТИ́СЯ, ЗРЕКТИ́СЯ кого, ПОКИ́НУТИ кого, ВІДСТУПИ́ТИСЯ, ВІДЩЕПИ́ТИСЯ розм., ПОРВА́ТИ з ким, ВІДКИ́НУТИСЯ розм., ВІДКАСНУ́ТИСЯ розм., ЗІРВА́ТИ розм.
Словник синонімів української мови
зрікатися —
ЗРІКА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., ЗРЕКТИ́СЯ, зречу́ся, зрече́шся, док., перех. 1. Відмовлятися від чого-небудь; свідомо позбавляти себе чогось. [Поліксена:] А нащо ж ти приймала подарунки? [Кассандра:] Чому ж я мала б і того зрікатись? (Л. Укр.
Словник української мови в 11 томах
зрікатися —
Зрікатися, -каюся, -єшся гл. = зрекатися.
Словник української мови Грінченка