Орфоепічний словник української мови

зціленний

зціле́нний

[сц'ілен:ией]

м. (на) -н:ому/-н':ім, мн. -н':і (якого можна зцілити)

Орфоепічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. зціленний — зціле́нний прикметник якого можна зцілити  Орфографічний словник української мови
  2. зціленний — -а, -е. Те саме, що зцілимий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. зціленний — ЗЦІЛЕ́ННИЙ, а, е. Те саме, що зціли́мий.  Словник української мови в 11 томах