зціленний зціле́нний [сц'ілен:ией] м. (на) -н:ому/-н':ім, мн. -н':і (якого можна зцілити) Орфоепічний словник української мови
Значення в інших словниках зціленний — зціле́нний прикметник якого можна зцілити Орфографічний словник української мови зціленний — -а, -е. Те саме, що зцілимий. Великий тлумачний словник сучасної мови зціленний — ЗЦІЛЕ́ННИЙ, а, е. Те саме, що зціли́мий. Словник української мови в 11 томах